Return to the map ↩

Рішення у справі № 21-101-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"12" липня 2010 р.         

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Закритого акціонерного товариства «Полюс», м. Київ

до Відкритого акціонерного товариства «Миронівське», Київська обл., м. Миронівка

про стягнення 23500,00 гривень

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Вашек О.В. (довіреність від 07.06.2010р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство «Полюс»(далі-ЗАТ «Полюс»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Миронівське» (далі-ВАТ «Миронівське»/відповідач) про стягнення 23500,00 грн. шкоди.

Відповідач позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.05.2010р. порушено провадження у справі №21/101-10 та призначено справу до розгляду на 09.06.2010р.

В судових засіданнях 09.06.2010р. та 21.06.2010р. оголошувалась перерва до 21.06.2010р. та 12.07.2010р. відповідно.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

07.07.2005р. ЗАТ «Полюс»видано ветеринарно-санітарний паспорт пасіки №500 у кількості 40 бджолосімей, яка розташована за адресою: Київська обл., Миронівський р-н, с. Зеленьки.

Відповідно до Акту весняної перевірки пасіки ЗАТ «Полюс»від 17.04.2007р., складеного представниками позивача, станом на 17.04.2007р. на балансі Товариства перебувало 64 вулики, які складались із 61 бджолосім’ї .

Станом на 26.04.2007р. на балансі Товариства знаходилось 65 вуликів, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою №115 від 15.05.2009р., яка підписана президентом і головним бухгалтером ЗАТ «Полюс»та скріплена відбитком печатки Товариства.

Як зазначає позивач, у зв'язку з недотриманням відповідачем правил обробки інсектицидами озимого ріпаку 11.05.2007р. відбулась масова загибель бджіл позивача.

За результатами обстеження пасічного господарства позивача, 14.05.2007р. комісією у складі заступника начальника управління ветеринарної медицини в Миронівському районі, директора державної лабораторії ветеринарної медицини в Миронівському районі, головного зоотехніка управління агропромислового розвитку, члену виконкому Зеленьківської сільської ради та представника ЗАТ «Полюс»складено акт, яким зафіксовано факт загибелі бджолосімей у Миронівському району, в тому числі бджіл позивача.

Предметом позову є вимога позивача про стягнення з відповідача 23500,00 грн. шкоди, завданої внаслідок отруєння бджіл позивача інсектицидами, що використовувались відповідачем при обробці полів озимого ріпаку.

Водночас, відповідач заперечує проти позову з посиланням на відсутність причинно-наслідкового зв'язку між обробкою останнім інсектицидами власних полів та масовою загибеллю бджіл позивача, а тому підстави для стягнення з нього 23500,00 грн. шкоди відсутні.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 22 ЦК України, збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (шкода); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Наведена правова позиція відповідає позиції, що викладена у постанові Вищого господарського суду України від 18.02.2010р. по справі №20/035-09.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що його було попереджено про обробку відповідачем 7-8.05.2007р. полів озимого ріпаку, у зв'язку з чим протягом 07-11 травня 2007р. позивачем бджоли із вуликів не випускались.

11.05.2007р. бджоли були випущені з вуликів, однак протягом дня відбулась масова 100% загибель усіх бджіл позивача (61 бджолосім'я).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бджільництво»бджільництво - галузь сільськогосподарського виробництва, основою функціонування якої є розведення, утримання та використання бджіл для запилення ентомофільних рослин сільськогосподарського призначення і підвищення їх урожайності, виробництво харчових продуктів і сировини для промисловості.

Згідно ст. 31 Закону, застосування засобів захисту рослин у сільському та лісовому господарстві дозволяється згідно з їх переліком, затвердженим у встановленому порядку центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики, з додержанням вимог цього Закону.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про пестициди і агрохімікати" (враховуючи зміни), пестициди - токсичні речовини, їх сполуки або суміші речовин хімічного чи біологічного походження, призначені для знищення, регуляції та припинення розвитку шкідливих організмів, внаслідок діяльності яких вражаються рослини, тварини, люди і завдається шкода матеріальним цінностям, а також гризунів, бур'янів, деревної, чагарникової рослинності, засмічуючих видів риб.

Статтею 3 цього Закону, визначені принципи державної політики у сфері діяльності, пов'язаної з пестицидами і агрохімікатами. За приписами вказаної норми, такими принципами є пріоритет збереження здоров'я людини та навколишнього природного середовища під час їх виробництва, випробування і застосування заумови дотримання вимог, встановлених державними стандартами, санітарними нормами, регламентами та іншими нормативними документами.

Відповідно до статті 12 Закону, при застосуванні пестицидів і агрохімікатів здійснюється комплекс заходів відповідно до регламентів, встановлених для певної ґрунтово-кліматичної зони, з урахуванням попереднього агрохімічного обстеження ґрунтів, даних агрохімічного паспорта земельної ділянки (поля) і стану посівів, діагностики мінерального живлення рослин, прогнозу розвитку шкідників і хвороб.

Відповідно до ч. 4 ст. 30 Закону України "Про бджільництво", юридичні та фізичні особи, які застосовують засоби захисту рослин, зобов'язані дотримуватися діючих нормативно-правових актів, що передбачають охорону бджіл від отруєнь.

Відповідно до статті 37 Закону, фізичні та юридичні особи, якізастосовуютьзасоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, зобов'язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до десяти кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату.

Згідно п. 7.1.2. Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл, затвердженої Наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 30.01.2001р. № 9, власників пасік оповіщають за три доби до хімобробок з зазначенням застосовуваного отрутохімікату, місця (у радіусі 7 км), часу і способу проведення обробки.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

На підтвердження факту загибелі бджіл саме внаслідок отруєння пестицидами, якими відповідач здійснював обробку полів, позивач посилається, зокрема, на Акт обстеження пасічного господарства позивача №б/н від 14.05.2007р.

Зазначений акт було складено за результатами обстеження пасічного господарства позивача, комісією у складі заступника начальника управління ветеринарної медицини в Миронівському районі, директора державної лабораторії ветеринарної медицини в Миронівському районі, головного зоотехніка управління агропромислового розвитку, члену виконкому Зеленьківської сільської ради та представника ЗАТ «Полюс».

Однак, зазначеним актом лише зафіксовано факт загибелі бджолосімей позивача у кількості 61 бджолосім’я.

Висновків щодо причини такої загибелі у названому Акті не визначено.

Відповідно до Акту перевірки факту масового отруєння бджіл у районі від 14.05.2007р., який також покладено в основу обґрунтування позовних вимог, при виїзді комісії на місце встановлено, що ВАТ «Миронівське»розташоване на території Полівської сільської ради та має 440 га посівів озимого ріпаку, які, зокрема, межують з землями с. Зеленьки.

На вимогу комісії відповідачем надано «Журнал застосування пестицидів», відповідно до якого ріпак оброблявся 24.04.2007р.-29.04.2007р., 6-7.05.2007р. та 12-13.05.2007р. Обробіток полів проводився препаратом Фастак-10% к.е. з нормою витрати 0,1 л/га.

Попередження пасічників навколишніх сіл відповідач здійснював шляхом розвішування об’яв та особистого повідомлення сільських голів 23.04.2007р., 28.04.2010р., 05.05.2010р. та 11.05.2007р.

Із висновків комісії слідує, що оприскування ВАТ «Миронівське»полів озимого ріпаку було досить розгорнуте, що створило труднощі пасічниками для захисту своїх бджіл від отруєння. Проте, відповідач завчасно повідомив населені пункти про час проведення хімічних робіт.

Жодних висновків щодо причини масової загибелі бджіл у району, в тому числі бджіл позивача, а також взаємопов’язаності між обробкою відповідачем полів та загибеллю бджіл, комісією не зроблено. Копії зазначених актів містяться в матеріалах справи.

Приписами пунктів 4.7, 4.8 Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл, затвердженою Наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 30.01.2001р. №9, передбачено, що про захворювання або загибель бджолиних сімей бджолярі незалежно від форми власності пасік зобов'язані негайно повідомити фахівця ветеринарної медицини, який обслуговує господарство (населений пункт).

Фахівець ветеринарної медицини організовує огляд усіх бджолиних сімей, виявлення хворих і встановлення причини захворювання, визначення джерела, шляхів заносу, ступеня поширення інфекції (інвазії) і вживає необхідних заходів, передбачених цією Інструкцією. Для уточнення діагнозу відбирає і направляє в лабораторію ветеринарної медицини на дослідження патологічний матеріал відповідно до Правил відбору зразків патологічного матеріалу, крові, кормів, води та пересилання їх для лабораторного дослідження, затверджених Головним управлінням ветеринарної медицини з держветінспекцією Мінсільгосппроду України 15 квітня 1997 р. N 15-14/111.

Відповідно до експертного висновку Випробувального центру центральної державної лабораторії ветеринарної медицини №0305-0307 п/07 від 29.05.2007р., після проведення дослідження з визначення рівня циперметрину у зразку підмору бджіл №0307п/1, що належить позивачу, встановлено, що його масова частка становить менше 0,001 мг/кг. Зазначений рівень відповідає нормі.

Крім того, у відповідності до п. 3.5-3.12 Інструкції для здійснення перевезення бджолиних сімей на місця медозбору й запилення необхідно отримати дозвіл (ветеринарне свідоцтво або довідка, зазначені у п. 3.6 Інсрукції), який видається головним лікарем цього району.

Власникам пасік бджолосімей, що перевозяться, видається у встановленому порядку ветеринарне свідоцтво за формою N 1-вет (при перевезенні у межах адміністративного району - довідка), яке підтверджує благополуччя пасік і місць їх вивозу щодо заразних хвороб бджіл. Свідоцтво видається не раніше ніж за три дні (Правила видачі ветеринарних документів на вантажі, що підлягають обов'язковому ветеринарному контролю, затверджені наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 07.08.97 N 27, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 20.08.97 за N 326/2130).

До перевезення на медозбір бджолосім'ї підлягають на місці клінічному дослідженню, профілактично-лікувальним обробкам з одночасним лабораторним дослідженням матеріалу з пасік, а вулики - дезінфекції і дезакаризації. Ці роботи мають бути завершені за 5 днів до відправлення.

Результати досліджень і зведення про обробки бджолосімей фахівці ветмедицини зобов'язані записати у ветеринарно-санітарний паспорт пасіки.

Втім, позивачем не надано суду ані дозволу на перевезення власних бджолосімей на місця медозбору (с. Світле), ані ветеринарне свідоцтво, яке б підтверджувало благополуччя пасік позивача і місць їх вивозу (м. Зеленьки).

За таких обставин, вищезазначені Акти та Висновок експерта не є належними доказами, що підтверджують факт загибелі бджіл позивача внаслідок обробки відповідачем полів.

Інших доказів, що підтверджують факт недотримання відповідачем у травні 2007р. правил обробки інсектицидами озимого ріпаку та, як наслідок, завдання цим шкоди позивачу, суду не надано.

Розрахунок розміру завданої відповідачем шкоди позивач здійснював виходячи із середньої вартості однієї бджолосім’ї (400 грн. сильна бджолосім'я та 300 грн. середня) станом на травень 2007р. на підставі довідки ТОВ «Київоблбджолопром».

Таким чином, позивач вважає, що розмір шкоди завданої відповідачем позивачу становить 23500,00 грн. із розрахунку, що в позивача загинуло 52 сильні бджолосім’ї та 9 середніх.

На підтвердження кількості бджолосімей, які перебували на балансі ЗАТ «Полюс»позивачем надано суду Акт весняної перевірки пасіки ЗАТ «Полюс»від 17.04.2007р., складеного представниками позивача, відповідно до якого станом на 17.04.2007р. на балансі Товариства перебувало 64 вулики, які складались із 61 бджолосім’ї.

Втім, зазначений Акт не може вважатись належним та допустимим доказом кількості належних позивачу бджолосімей станом на 17.04.2007р., оскільки містить механічні виправлення у кількості бджолосімей (60 на 61), а також арифметичні неточності при визначенні категорій бджолосімей, а саме: зазначено 52 сильних та 8 середніх, що у сумі складає 60 бджолосімей, а не 61 як зазначає позивач.

Інших доказів, які б підтверджували загальну кількість бджолосімей, які перебували на балансі ЗАТ «Полюс» станом на час їх загибелі суду не надано.

Крім того, в порушення вимог ст. ст. 22, 1166 ЦК України позивачем не доведено належними та допустимими доказами ані вину відповідача, ані безпосередній причинний зв'язок між відповідними діями відповідача і наявною шкодою.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем наявності усіх елементів цивільного правопорушення в діях відповідача, а саме: не надано суду доказів, що підтверджують протиправну поведінку (дію чи бездіяльність) відповідача, як-то докази, які підтверджують факт недотримання відповідачем порядку обробки полів пестицидами; не доведено шкідливий результат такої поведінки відповідача, тобто, не надано суду доказів, які підвереджували б, що 23 500 грн. шкоди завдані позивачу саме внаслідок порушення відповідачем порядку обробки полів пестицидами; вину відповідача; а також позивачем не доведено причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та майновою шкодою позивача.

За таких обставин, враховуючи недоведеність позивачем наявності у сукупності всіх елементів складу правопорушення, яке тягне за собою відповідальність у вигляді відшкодування завданої шкоди, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача 23500,00 грн. шкоди, завданої внаслідок отруєння бджіл позивача інсектицидами, які використовувались відповідачем при обробці власних полів.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, у разі відмові у позові покладаються судом на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 33, 34, 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 22, 655, 1166 Цивільного кодексу України, суд


ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                    В.А. Ярема

Рішення підписане 16.07.2010р.

Flag Counter